Статьи

Цитотоксичність Природніх кіллерів або про що промовчав Бакшеев

Цитотоксичність Природних Кіллерів та клінічна практика- Науковий погляд на стан справ позбавлений зайвого-невиправданого  оптимізму.

app/webroot/img/upload/донской-журнал ЗТПЖ.doc

Даний огляд проблеми впровадження імунодіагностичних методів в клінічну практику є наслідком дискусій, що постійно точаться серед фахівців з імунології репродукції з одного боку і практичних спеціалістів, що користуються діагностичними можливостями цієї галузі. Приємно що подібні речи вже можливі на Україні.  Найчастіше такі дискусії мало конструктивні оскільки ілюструють два різні підходи до цієї проблеми може навіть різні світоглядні засади. Приводом для дискусії на сторінках журналу ЗТПЖ стала стаття (Бакшеев та ін.), де були підняті гострі питання діагностичного тлумачення та клінічного значення системи природних кіллерів ПК лімфоцитів з точки зору лікаря. Властиві для науки обережність та непевненість щодо остаточних висновків не дозволяли нам почати першими цю дискусію, до тогож не було впевненості у наявності зацікавленої сторони. Завдяки журналу ЗТПЖ ми отримали право чи то обов’язок на висвітлення нашої точки зору щодо цього питання так би мовити на адекватну відповідь. В публікації викладено сучасну наукову точку зору щодо клінічного значення системи ПК лімфоцитів разом з певними зауваженнями щодо статі  ((((Сергей Бакшеев, Олег Неймарк, Татьяна Попова, Виктория Петропавловская (невинашиваемость беременності і цітотоксічность натуральних кіллерів,  що була опублікувана в журналі ЗТПЖ №9)))))  

Імунологія репродукції - порівняно молода наукова дисципліна,  що  останнім часом розвивається під суттєвим впливом успіхів допоміжних репродуктивних технологій, які власне, заради справедливості зазначимо, вона і спричинила. Однак як наука вона ставить завдання вивчення імунологічних особливостей та механізмів імплантації та розвитку вагітності та патофізіологічних причин, що призводять до порушень репродуктивного процесу. Останні два десятиріччя досягнення імунології репродукції широко та активно використовуються в клінічній практиці, однак широко та активно, на жаль не означає обґрунтовано та раціонально чи то, виважено та доказово. Іноді  це навіть придодить до компрометування самого підходу. Варто зауважити, що як тільки новий цікавий  діагностичний підхід впроваджується у широку клінічну практику, цікавість до його ґрунтовного вивчення та верифікації результатів  помітно спадає. Немов би все стало зрозуміло та з’ясовано. На наш погляд стаття  Бакшеева…. , є спробою систематизувати результати використання імунодіагностики та ефективності терапії імуноглобуліном внутрішньовенним у пацієнток з підвищенню ПК цитотоксичністю (ПКц), що з точки зору доказової медицини є скоріш роздумами та розповсюдженням досвіду  практичних спеціалістів, проте одночасно гідна спроба підняти питання на якісно новий рівень, що заслуговує на вдячність та зустрічні кроки з нашого боку.

www.baksheev.com.ua/forum/index.php