|
app/webroot/img/upload/Патология_кожи_Розацеа.doc
ДАННАЯ ЛЕКЦИЯ ПОДГОТОВЛЕНА ЕВГЕНИЕЙ ОЛЕГОВНОЙ ПЕТРОПАВЛОВСКОЙ.
Розацеа (рожеві вугри) - хронічне захворювання шкіри обличчя, яке проявляється персистуючою еритемою, телеангіектазіями, появою папул, пустул і рідко вузлів. Захворювання починається на третьому-четвертому десятилітті життя й досягає розквіту між 40-м і 50-м роком. Частіше страждають жінки, хоча гіперплазія сполучної тканини й сальних залоз, що призводить до ринофіми, спостерігається винятково у чоловіків. Розацеа зустрічається у всіх рас, але переважно у світлошкірих (I і II фототипи шкіри).
Існує кілька класифікацій розацеа.
З патофізіологічної точки зору виділяють 4 стадії захворювання: прерозацеа, судинне розацеа, запальне розацеа, пізнє розацеа. Прерозацеа відповідає тимчасовим реакціям почервоніння шкіри (змінній еритемі і гіперемії); судинне розацеа характеризується стійкою еритемою і телеангіектазіями, запальне розацеа супроводжується папулами й пустулами; пізнє розацеа відповідає ринофімі .
Виділяють наступні клініко-морфологічні форми розацеа:
1. Еритематозна (судинна)
2. Папулопустульозна
3. Інфільтративно-продуктивна (ринофіма, гнатофіма, метофіма, отофіма, блефарофіма)
4. Особливі форми розацеа:
- офтальморозацеа
- люпоідна або гранулематозна розацеа
- стероїдна розацеа
- конглобатна розацеа
- блискавична розацеа
- грамнегативна розацеа - персистуючий набряк обличчя
Клінічна класифікація з урахуванням послідовності стадій
I. Розацеа - Діатез - епізодичні приливи
II. Власне розацеа:
Стадія 1: еритематозно-телеангіектатична
Стадія 2: папуло-пустульозна (персистуюча еритема, телеангіектазії, папули, пустули)
Стадія 3: пустульозно-вузлувата (персистуюча еритема, численні телеангіектазії, папули, пустули й набрякові вузли)
III. Особливі форми розацеа: cтероїдна, гранулематозна, грамнегативна, конглобатна, фульмінантна, розацеа із солідним персистуючим набряком, офтальморозацеа, ринофіма й «фіми» інших локалізаціі.
В патогенезі розацеа провідну роль відіграють судинні порушення, патологія шлунково-кишкового тракту (ШКТ), дисфункції ендокринної системи, психосоматичні й імунні порушення, а також ряд ендокринних факторів. Патогенетично розацеа розглядають як ангіоневроз судин обличчя з перевагою венозної недостатності.
Ознаки та симптоми розацеа
Основными ознаками розацеа є:
1.Стійке почервоніння обличчя. Частіше всього почервоніння охоплює центр обличчя (чоло, ніс, підборіддя і щоки). Почервоніння може розповсюджуватись на грудь та спину.
Висип на обличчі. Спочатку на тлі почервоніння шкіри виникають невеликі рожеві бугорки (папули), які з часом перетворюються у гнійнички (пустули, прищі, вугри).
2.Ущільнення шкіри обличчя в ділянці почервоніння. Частіше розвиток на пізній стадіі захворювання.
3.Розширення судин и прояв почервоніння судинної сітки (телеангіоектазіі).
4.Ринофіма (на тлі застійно-синюшної еритеми розміщуються численні великі телеангіектазії).
Стійке почервоніння та ущільнення шкіри на носу. Частіше зустрічається у чоловіків. Аналогічні зміни зустрічаються й у місцях іншої локалізації: потовщення шкіри на підборідді - гнатофіма, подушкоподібне стовщення в ділянці надперенісся й чола - метафіма, розростання на мочках вух - отофіма, а також стовщення повік через гіперплазію сальних залоз - блефарофіма.
5.Ураження очей. Проявляється почервонінням, сухістю, різ′ю, відчуттям піску чи сторонніх часток в очах і світлобоязню в очах, сльозотечею.
Диференційна діагностика розацеа
Постановка діагнозу розацеа ґрунтується на даних анамнезу, клініки й морфологічних даних. Для хворих рожевими вуграми характерні наступні дані:
— типова локалізація вогнищ ураження - щоки, підборіддя, чоло, ніс;
— жінки хворіють частіше чоловіків (4:1);
— демодекс виявляється у 80%;
— ураження шлунково-кишкового тракту;
— при гістологічному дослідженні - периваскулярний і перифолікулярний інфільтрат, що складається переважно з лімфоцитів і гістіоцитів.
Диференційна діагностика розацеа проводиться з акне, демодекозом, дерматитом периоральним, себорейним дерматитом, червоним вовчаком, розацеоподібним туберкулоідом Левандовського.
Рожеві вугри відрізняються від вульгарних вугрей переважно всього тим, що вони проявляються у віці після 40 років і тільки на обличчі, в той час коли вульгарні вугри звичайно притаманні юнацькому віку, розташовуються не тільки на обличчі, але і на спині, груді і супроводжуються появою комедонів. Розлита застійна еритема обличчя і телеангіоектазіі, притаманні для рожевих вугрів, при вульгарних вугрях відсутні
БОЛЕЕ ПОЛНАЯ ИНФРМАЦИЯ В ПРИЛАГАЕМОМ ФАЙЛЕ.
|
предыдущая статья